"Бориспіль" в орбіті марних витрат

29.07.2013 | Опубліковано в: Новини транспорту

Головним аргументом необхідності величезних бюджетних витрат на підготовку до Євро-2012 було те, що Чемпіонат Європи з футболу пройде, а інфраструктура "залишиться і буде служити українській державі і приносити доходи". Особливо це стосувалося коштів, призначених на будівництво сучасного терміналу D в аеропорту "Бориспіль". Фактично це була найбільша інфраструктурна будівництво століття в околицях української столиці за останні 20 років, оскільки з моменту здобуття країною незалежності використовувалося і доізнашівалось те, що було побудовано в роки СРСР. Колегія Рахункової палати розглянула в кінці січня 2013 результати аудиту використання бюджетних коштів на розвиток аеропорту "Бориспіль". Масштабні інвестиції, вкладені в підготовку до Євро-2012, аудитори визнали економічно необгрунтованими. "Винуватцем" збільшення витрат на реконструкцію "Борисполя" було названо термінал D з його ВІП-зоною. Курирували їх зведення Міністерство інфраструктури під керівництвом Бориса Колеснікова та "Укрєвроінфрапроект". Після того як проект будівництва цієї частини аеропорту в 2009 р. був відкоректований з урахуванням дворазового збільшення пасажиропотоку терміналу D, боргові зобов'язання "Борисполя" збільшилися на 2,65 млрд. грн. і тепер складають близько 4,3 млрд. Але завантаженість найбільшого аеропорту країни, навіть з урахуванням проведення Євро-2012, склала всього 34%. При проектній потужності 25 млн. пасажирів, у 2012 р. разом з напливом футбольних туристів "Бориспіль" прийняв всього 8,5 млн. За підсумками 2013 завантаження аеропорту неминуче скоротиться. Через банкрутство на початку 2013 р. базова перевізника - компанії "АероСвіт" - за підсумками I півріччя "Бориспіль" скоротив кількість обслуговуваних пасажирів на 14%, до 3,2 млн. Реально ж за підсумками 2013 з урахуванням того, що в економіці країни поглиблюється криза, а туристичною Меккою України так і не стала, можна говорити про 6 млн. пасажирів на рік. Згідно ж стратегічному плану розвитку аеропорту, до 2020 р. пасажиропотік повинен вирости майже в два рази - до 15 млн. чол. Але вже сьогодні зрозуміло, що подібні стратегічні плани приречені на провал.

"Борисполю" потрібно зберегти хоча б нинішній пасажиропотік, особливо в умовах, коли авіакомпанії (лоу-костери) біжать звідти до аеропорту "Київ" ("Жуляни"), що стає все більш популярними серед населення України. Навіть використання всіх терміналів робить роботу "Борисполя" нерентабельним за визначенням, а термінал D - непотрібним. Самим оптимальним рішенням для "Борисполя" було б закрити цей євротермінал і зосередити роботу на старих з вже звичною інфраструктурою. Однак тоді закономірно виникало питання: а заради чого з бюджету і куди витрачалися астрономічні суми, і хто винен у тому, що побудували термінал, що абсолютно не потрібний, за який ще доведеться розплачуватися, враховуючи, що частина коштів на його будівництво була залучена у вигляді кредитів ? Йдеться, насамперед, про кредит Японського банку міжнародного співробітництва на $ 180 млн., який був узятий під гарантію Кабміну в 2005 р. Керівництву аеропорту "Бориспіль" поставили практично нездійсненне завдання: і зробити підприємство прибутковим, і завантажити новий термінал, щоб показати його "потрібність". Керівник аеропорту Антон Волов в примусовому порядку змусив базуються в аеропорту авіакомпанії, насамперед МАУ перейти в термінал D. Але ні до чого хорошого для авіаперевізників, крім незручностей, зайвих проблем і додаткових витрат, це не призвело. Скаржаться на таке рішення і пасажири: їм звичніше старі термінали. Новий термінал D не має необхідної інфраструктури, в ньому не передбачена трансферна зона, а по відношенню до інших терміналам він знаходиться на відшибі і для пасажирів незручний за визначенням. Перевівши авіакомпанії в термінал D, керівництво аеропорту домоглося лише того, що аеропорт став збитковим: збиток "Борисполя" за шість місяців 2013 р. За українськими стандартами бухобліку склав 7,09 млн. грн. проти 270,4 млн. грн. за аналогічний період 2012 р. Чистий дохід скоротився на 15,5%, до 608,8 млн. грн. Останнє не випадково: собівартість надання послуг на ще сиром терміналі вище, ніж на старих. Як завжди буває в подібних випадках, почали шукати "цапа відбувайла". І дуже швидко його знайшли.

Ним виявився директор "Борисполя" Антон Волов, якого на минулому тижні і звільнили. Волів керував аеропортом з квітня 2011 р., його призначив на той момент віце-прем'єр і міністр інфраструктури Борис Колесніков. Після відставки Колеснікова Волов намагався домогтися прибутковості в роботі "Борисполя. Однак, з урахуванням катастрофічно низького рівня завантаження зробити це виявилося нереально. І Волова вирішили зробити крайнім за те, що експеримент Бориса Колеснікова із завантаженням терміналу D не вдався. Стало очевидним, що примусовий переклад всіх авіакомпаній в термінал D, фактичне закриття двох із трьох старих терміналів було помилкою. Проте ще більшою помилкою було саме будівництво терміналу D. Величезні бюджетні кошти і гроші отриманого за кордону під урядові гарантії кредиту були витрачені на те, щоб головний аеропорт країни став безнадійно збитковим. Але винні в цьому поки покарання не понесли, хоча прізвища багатьох з них відомі. Запитання щодо терміналу в "Борисполі" і південнокорейських швидкісних потягів "Хюндай", які нічого, крім збитків, не приносять, і інших невиправданих масштабних витрат на підготовку до Євро-2012 слід задавати колишньому міністру інфраструктури та віце-прем'єру Борису Колеснікову.

Джерело: Коментарі

Сайт создан:
YonaStudio.com
Реклама на buymore.pro Техпідтримка Заводи України
Контактна інформація Довідкова інформація
Порівняння платних пакетів послуг