Загроза державності з боку втраченого покоління

28.03.2013 | Опубліковано в: Новини суспільства

У минулий вівторок засідання Верховної Ради, розблокувати за попередньою домовленістю представників провладної більшості та опозиції, несподівано для багатьох почалося з бійки. Лідер "Свободи" Олег Тягнибок звинуватив владу у русифікації країни. Свободівці оточили свого лідера і заблокували трибуну. Комуністи, що сиділи ближче до трибуни, спробували відтіснити свободівців, що призвело до бійки. І хоча ситуацію вдалося швидко розрулити і Верховна Рада запрацювала, сама тяга ультраправих до насильницьких дій з найменшого приводу не може не викликати заклопотаності. І справа не тільки в парламентській фракції "Свободи". Реально прихильники цієї партії "в низах суспільства" ще більше схильні до агресії і протиправним діям, причому не факт, що в разі конфліктів їх вдасться втихомирити навіть лідерам. Згадаймо, під час "майдану-2004" юрба була настільки напружена, що лише диво завадило неконтрольованого розвитку подій і насильницького захоплення Верховної Ради, але таких агресивних гасел, якими сьогодні впадає Олег Тягнибок, у лідерів "майдану" тоді не було. На жаль, з тих часів ситуація ще більше ускладнилася, загроза банального фашистського "вуличного путчу" стала реальністю. Радикалізація поглядів частини населення Західної України, особливо молоді з кожним днем ​​стає все більш помітною. І іншого очікувати, на жаль, не доводиться. Зайнята переділом власності і встановленням контролю над основними виробничими потужностями країни після розвалу СРСР, східно-українська еліта дала на відкуп націоналістам всю гуманітарну сферу - як щось не особливо важливе і не приносить миттєвих дивідендів.

У підсумку ось вже більше 20 років підростаюче покоління в Україні виховується в націоналістичному дусі. Однак якщо в східних областях країни промивка мізків не настільки тотальна і молодь багато міфів націоналістів сприймає скептично, то це не можна сказати про Західну Україну. Тут реально більша частина молодих людей заражена націоналізмом, бачить головним ворогом і причиною всіх лих у країні і себе особисто Росію і недостатньо українську, на їхню думку, влада в Києві. Саме ця незадоволена і відповідним чином налаштована маса і стала основним пальним для "майдану" 2004 р. - початку 2005 р. З тих пір пройшло багато років. Відбулося масове розчарування в "майдані", нинішня влада, схоже, заспокоїлася і вважає повторення заворушень часів "помаранчевого майдану" малоймовірним. Однак реально ситуація виглядає набагато серйозніше, ніж тоді. Ті, кому в 2004 р. було 20 років, звичайно ж, встигли значною мірою розчаруватися в "майдані" і розсудливим. Однак ті, кому тоді було 10 років, навпаки, сьогодні як ніколи заражені радикальними ідеями. Минулої "революцію" вони пам'ятають з загальної святкової ейфорії, розчаруватися в ній вони просто не встигли, оскільки були тоді дітьми і не розуміли, що до чого. Сьогодні ці діти подорослішали і бачать перед собою повну безвихідь: деградація економіки продовжується, ніяких перспектив не видно. А мізки повністю забиті націоналістичними ідеями, якими їх щедро напихали і в школі, і найближче оточення. При цьому потрібно врахувати, що якщо покоління, якому в 2004 р. було 20 років, вчили в основному радянські вчителі, то сьогоднішнє покоління двадцятилітніх навчалося вчителями нової формації, які, в свою чергу, в педагогічних вузах отримали зовсім інші установки. Після цього дивуватися перемогам партії "Свобода" на Західній Україні не слід.

Більш того, вірогідність спонтанних насильницьких дій з повалення законної державної влади сьогодні набагато більше, ніж в 2004 р. Від безвиході і радикальної націоналістичної пропаганди сучасна західно-українська молодь готова на будь-які дії. Пожежа може спалахнути спонтанно, і навіть домовленість з лідерами нічого не означатиме. Більш того, навіть в рамках фракції "Свобода", де у Верховній Раді засідають аж ніяк не малолітки, будь-яке загострення ситуації вихлюпується в бійку, як показали події минулого вівторка, коли колотнеча між членами фракції "Свобода" і комуністами виникла сама собою, незважаючи на те , що лідери фракцій попередньо домовилися конструктивно працювати. Якщо навіть солідні дядьки з ультраправої партії часто не підконтрольні своїм вождям, то що ж говорити про молодь? Якщо її виведуть на вулиці і дадуть відчути свою силу і значимість, катастрофічний розвиток політичних подій в Україні за типом перших арабських заворушень - аж до громадянської війни стає дуже і дуже ймовірним.

Джерело: Коментарі  

Перейти: Юридичні послуги

Сайт создан:
YonaStudio.com
Реклама на buymore.pro Техпідтримка Заводи України
Контактна інформація Довідкова інформація
Порівняння платних пакетів послуг