Розвиток вітчизняної текстильної промисловості у сучасних мовах не можливий без виробництва високоякісної конкурентоспроможної продукції. Застосування нових технологій та якісних препаратів дає можливість створити для текстильних матеріалів комплекс високих споживних властивостей і підвищити їх рівень відповідності екологічним вимогам, що й забезпечить належну якість тканин. Якість тканин, як відомо, оцінюється сукупністю тих чи інших споживчих властивостей, які залежать від умов експлуатації, волокнистого складу і будови. Так, наприклад, гігроскопічність є важливою для білизняних тканин, стійкість забарвлення до дії світла – для одягу літнього асортименту. Текстильні матеріали передусім повинні забезпечувати нормальне функціонування організму людини – безперешкодно поглинати рідку і пароподібну вологу з поверхні тіла і повільно відводити її у середовище. До того ж вони повинні мати не тільки високу гігроскопічність і водопоглинання, капілярність і вологовіддачу, але й бути стійкими до забруднень і добре піддаватися дії прання . Крім високої гігієнічності, текстильні матеріали повинні бути стійкими до багаторазового прання, тертя і багаторазових деформацій розтягування і згинання, мати високу формостійкість, яка б гарантувала стабільність форми і розмірів виготовлених з них виробів. Вимоги споживачів до текстильних матеріалів регламентуються нормативною документацією і є обов’язковими під час проектування, виготовлення виробів, впровадження нового асортименту товарів на ринок. Найбільш вагомими серед чинників, які визначають рівень основних споживних властивостей, технологічність та економічність текстильних матеріалів, є: • волокнистий склад, • особливості будови, • вид обробки, • різноманітність і рівень якості барвників, апретів та інших хімічних реагентів, що застосовуються для основної та остаточної обробки текстильних матеріалів . Досить суттєво впливають на формування механічних, фізико-гігієнічних, естетичних властивостей і рівень якості текстильних матеріалів особливості їх будови – ступінь заповнення, щільність, вид переплетення, характер поверхні тощо. Варіюючи зазначеними показниками будови, можливо проектувати матеріали із заданим комплексом споживних властивостей для конкретного призначення. Споживач у процесі експлуатації виробу найбільшу увагу приділяє стійкості забарвлення до дії фізико-хімічних (світла, підвищеної температури) та механічних факторів (сухе та мокре тертя, розривні характеристики, багаторазове прання). Під дією цих факторів відбуваються фізико-хімічні зміни у структурі барвника і порушення міцності їх зв’язків з волокнами, що призводить до незворотних змін кольору матеріалів. Тому передбачається застосування перспективної технології обробки матеріалів, яка б дозволяла не тільки надавати їм комплексу необхідних споживних властивостей, а й зводити до мінімуму притаманні їм недоліки, а також продовжувати терміни експлуатації виробів з цих матеріалів. Для споживача важливим є задоволення його вимог до виробів у часі, тобто їх надійність, оскільки процес зношування, що включає зміну розмірів, форми, стану поверхні матеріалу, може завершитися загальним руйнуванням з частковою або повною втратою цілісності. Причиною зношування є комплексна дія різних факторів, зокрема механічних (багаторазове прання, тертя, багаторазове розтягнення, згинання тощо), фізико-хімічних (дія світла, температури, мийних засобів тощо), біологічних (руйнування мікроорганізмами, комахами). Проблема зносостійкості текстильних матеріалів є досить актуальною. При цьому головний акцент ставиться на дослідженні механічних властивостей, які визначають стійкість до тертя цих матеріалів, їх розривні характеристики, здатність до усадки.

Детальніше
Сайт создан:
YonaStudio.com
Реклама на buymore.pro Техпідтримка Заводи України
Контактна інформація Довідкова інформація
Порівняння платних пакетів послуг